Сосниця – селище міського типу, розташована на правому березі річки Убідь (приток Десни), за 20 км. від залізничної станції Мена і за 90 км. від Чернігова. Селище сполучає з головними населеними пунктами області автошлях Чернігів – Новгород-Сіверський. Населення станом на 01.01.2018 року 6779 осіб.
На околицях і поблизу Сосниці виявлено кілька поселень доби неоліту, бронзи, два поселення й курганний могильник періоду скіфів. Знайдено також два скарби римських монет. На території Сосниці досліджено два ранньо-словянські поселення перших століть н.е. чотири поселення й два могильники VIII-X ст. два городища й три поселення часів Київської Русі.
Відповідно до Ревізії Чернігівського полку 1732 року в Сосниці нараховувалось 8 дворів козацької старшини, 10 дворів « попівських», 4 поломарські, п’ять шкіл, 4 шпиталі, двадцять чотири шинка. Інші належали шляхті, козацькій старшині, церквам і навіть Сосницькому війту (міському голові). Освітні та медичні установи діяли при церквах. Шпиталі слугували, як лікарні та будинки для немічних, калік, людей похилого віку.
З 1803 року почалася забудова Сосниці за планом. Прокладені нові, рівні вулиці (мережа їх збереглася й понині).
1813 року, як наслідок війни спалахнула чума. Втрати населення Сосниці, ймовірно виявилися дуже значними. Принаймні на початку XIX ст. в місці нараховується558 дворів, що менше ніж у попередній період 1840 року їх було 600. В першій половині XIXст. в Сосниці діяла парафіяльна школа, де працювали сім учителів,бібліотека, була лікарня на вісім місць.
1830 року відкрилася перша аптека, яка належала провізору Карлу Камфу.
В кінці 70х років XIXст. внесок дум та земель у місцеве життя виявився напрочуд вагомим. Чи не найбільшу роль вони зіграли в розвитку системи охорони здоров’я. За рахунок місцевих зборів засновувались земські лікарні та школи. У 80х роках XІX ст. За рахунок земства було споруджено кілька дерев’яних будівель лікарні. 1910 року в земській лікарні на 25 місць працювали 1 лікар, 5 фельдшерів, 2 акушерки. Вочевидь потреби були більшими, але варто пам’ятати, що земства починали справу охорони здоров’я у сільській місцевості ледь не з нуля. Довгий час земським лікарем був П.В. Ольдендерг, згодом його ім’я носила лікарня.
Напередодні першої світової війни Сосниця була невеликим містом. Місцеві власті мало дбали про медичне обслуговування населення.
Після першої світової війни на початку 20х років ХХ ст. Розпочинається активний розвиток і поліпшення охорони здоров’я.
В 1920 році було відремонтовано повітову лікарню на 15 ліжок, де працювали лікар, два фельдшери й кілька медичних сестер.
За роки Радянської влади змінився зовнішній вигляд Сосниці. Замість старих хатин виросло багато кам’яних будинків. Місцева влада велику увагу приділяла благоустрою селища. За переписом 1939 року в Сосниці проживала 4694 особи. Активно розвивалась інфраструктура селища. Відкривались заводи, артілі. Були засновані колгоспи. Значно поліпшилось медичне обслуговування населення. У районній лікарні на 50 ліжок працювало 5 лікарів, 8 медсестер, 2 акушерки, фельдшер, діяли амбулаторія та аптека.
Великих збитків господарству Сосниці завдали німецько-фашистські загарбники. Відступаючи вони стали МТС, будинок культури, пошту, міст через річку Убідь та інші. У визволеному селищі зразу відбудувались вулиці, житлові будинки, приміщення шкіл, лікарні. На 1 січня 1944 року вона могла прийняти 45 хворих. Тут працювали 3 лікарі й 12 чоловік середнього медичного персоналу. В 60х роках ХХ ст. було споруджено районну лікарню. Органи Радянської влади велику увагу приділяють охороні здоров’я. З медичних закладів у селищі є поліклініка, районна лікарня, протитуберкульозний диспансер, два фельшерсько-акушерські пункти. Пологове відділення лікарні є одним з кращих в області.